Втрата дикої природи – серйозний удар по економіці усього світу
У доповіді Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) вперше визначені країни, економіка яких постраждає в найближчі 30 років, якщо світ не вживе термінових заходів по боротьбі з глобальною екологічною кризою.
Дослідження Global Futures оцінює економічну вартість втрати біорізноманіття в 140 країнах до 2050 року.
На думку вчених, якщо нестійким методам ведення бізнесу не буде покладено край, економіка США постраждає найбільше. За оцінками, вони будуть щорічно втрачати 83 мільярди доларів, що еквівалентно всьому річному ВВП Гватемали. Японія і Великобританія також буде враховувати серйозний збиток – 80 мільярдів доларів і 21 мільярд доларів на рік відповідно.
Провідні світові компанії закликають уряди захищати… Всесвітній фонд природи (WWF) і Коаліція «Бізнес для природи» висунули п'ять рекомендацій на щорічному Всесвітньому економічному форумі в Давосі. «Бізнес…
Експерти запевняють, що у всіх трьох випадках економічний спад багато в чому пов’язаний з очікуваним збитком для прибережної інфраструктури і сільськогосподарських угідь. Вони будуть порушені повенями та ерозією ґрунту-результатом втрати глобального рівня природного прибережного захисту, такого як коралові рифи та мангрові ліси.
Постраждають і країни, що розвиваються, попереджають вчені та економісти, які підготували доповідь. Вони визнають, що особливо постраждали Східна та Західна Африка, Центральна Азія та частини Південної Америки, оскільки втрата дикої природи безпосередньо впливає на виробництво, торгівлю та ціни на продукти харчування.
На думку вчених, три країни, які втратять найбільше у відсотках від свого ВВП, це Мадагаскар, того і В’єтнам.
“Це революційне дослідження показує, що охорона природи більше не просто моральна, а й соціально-економічна проблема. Крім величезного впливу на людське життя і засоби до існування, втрата дикої природи також катастрофічна для нашого процвітання”, – прокоментував Марко Ламбертіні, генеральний директор WWF International.
Люди в усьому світі вже відчувають наслідки зростання цін на продовольство, посухи, нестачі товарів, екстремальних повеней і берегової ерозії. Тим не менш, для наступного покоління все буде в багато разів гірше, і до 2050 року світова економіка втратить трильйони доларів.
У дослідженні використовувалася нова методика для оцінки того, яким буде макроекономічний ефект від забруднення сільським господарством, збільшення викидів парникових газів і втрати природних місць проживання.
Робиться висновок, що це буде коштувати світу не менше 479 мільярдів доларів на рік, або майже 9,9 трильйонів доларів США до 2050 року. За оцінками експертів, ця сума дорівнює об’єднаним економікам Великобританії, Франції, Індії та Бразилії.
У доповіді також прогнозується постійне зростання цін на ключові товари в усьому світі протягом наступних 30 років. Це пов’язано з тим, що сільськогосподарський сектор буде одним з найбільш постраждалих від втрати дикої природи.
Очікується, що поєднання дефіциту води, ерозії грунту і зниження чисельності бджіл призведе до зростання цін на продовольство, що також вплине на продовольчу безпеку в багатьох регіонах.