Зміна клімату: танення вічної мерзлоти – потрійна загроза
“Танення арктичної вічної мерзлоти, що містить мільярди тонн парникових газів, загрожує не лише критично важливій інфраструктурі регіону, а й життю на планеті, згідно з всебічним науковим оглядом”, – повідомляє «AFP».
За даними півдюжини досліджень вічної мерзлоти, опублікованих на цьому тижні журналом Journal of Health, майже 70 відсотків доріг, трубопроводів, міст і промислових підприємств, в основному в Росії, побудованих на розм’якшому ґрунті регіону, до середини століття будуть сильно зазнавати серйозного пошкодження.
Інше дослідження попереджає, що метан і CO2, що виділяються з давно промерзлого ґрунту, можуть прискорити потепління та підірвати глобальні зусилля щодо обмеження підвищення температури Землі до прийнятних рівнів.
Дослідження попереджають, що вплив легкозаймистих органічних речовин, які більше не блокуються льодом, також сприяє безпрецедентним лісовим пожежам, що робить вічну мерзлоту потрійною загрозою.
Покриваючи чверть суші в північній півкулі, вічна мерзлота містить вдвічі більше вуглецю, ніж атмосфера на даний момент, і втричі більше, ніж кількість, вивільнена в результаті діяльності з 1850 року.
За визначенням, це земля, яка знаходиться при температурі нижче нуля градусів за Цельсієм понад два роки, хоча більша частина вічної мерзлоти налічує тисячі років.
За останні півстоліття температура в Арктиці зростала вдвічі-втричі швидше, ніж у світі в цілому — на два-три градуси за Цельсієм вище за доіндустріальний рівень.
У регіоні також відбулася серія дивних погодних аномалій, коли зимові температури піднялися на 40 градусів вище за попередні середні значення.
Підвищення температури – не єдиний каталізатор прискореного танення льоду.
Дослідники кажуть, що арктичні лісові пожежі швидко розширюють відкритий шар вічної мерзлоти.
Очікується, що в міру потепління клімату кількість цих віддалених неконтрольованих пожеж до середини століття збільшиться на 130–350%, вивільняючи дедалі більше вуглецю з вічної мерзлоти.
Відтавання мерзлоти робить похований органічний вуглець легкозаймистим, що призводить до «зомбі-пожеж», які тліють холодними зимами, а потім знову спалахують навесні та влітку.