Як рахувати дні перебування у Шенгені: як рахувати термін перебування, правила розрахунку

«90/180», «90 днів на півріччя», «три місяці в кожні шість» – ці та інші формулювання добре знайомі любителям подорожей в країни Шенгену. Здавалося б, що може бути простіше, ніж порахувати дні перебування, але варто тільки зануритися в ці розрахунки глибше, як виникає величезна кількість труднощів.

З якої дати вважається півріччя? Як враховуються дні в’їзду і виїзду? Для яких країн цей розрахунок актуальний? Як не перевищити допустиме перебування за кордоном?

Непоодинокі й такі каверзні випадки, коли людина не користувалася правом в’їзду за Шенгенською візою (або безвізу) більше року, але її не пропускають, запевняючи, що всі дні перебування витрачені. Може бути й таке. Розглянемо все в необхідних подробицях.

ЗМІСТ

1. Для яких випадків розраховувати термін короткострокового перебування в Шенгенській зоні?
2. Скільки можна знаходитися по мультивізу?
   • Розрахунок часу перебування від дати виїзду
3. Правила в’їзду в Шенгенську зону
   • Знаходження по візі або виду на проживання,які видані в іншій країні
   • Знаходження в яких країнах не враховується як короткострокове?
   • Перебування в яких країнах, що не входять в ЄС, буде враховуватися?
4. Рекомендації відвідування Шенгенської зони
   • Правило першого в’їзду
   • Переважне перебування
5. Підводні камені
   • Дати в’їзду-виїзду
   • Відсутність штампа в’їзду-виїзду
   • Очікування рішення з питання надання дозволу на проживання
   • Оновлення законів
6. Як рахувати дні перебування в країнах Шенгенської угоди?
   • Приклад 1
   • Приклад 2
7. Що буде, якщо перевищити термін перебування?
8. Висновок

Для яких випадків розраховувати термін короткострокового перебування в Шенгенській зоні?

Короткостроковим називається перебування в країнах Шенгенської зони, що не перевищує 90-денного періоду сумарно в кожні 180 днів.

Пізніше ми розглянемо ці поняття більш детально. Поки поглянемо на випадки, які не є короткостроковим перебування:

• Перебування в країні Шенгену на підставі виду на проживання.
• Знаходження за національною візою в країні, яка цю візу видала.

Чому це важливо? Тому що і ВНЖ, і нац. віза дозволяють не тільки перебувати в країнах, що їх надали, але і в’їжджати (з туристичними або шопінг цілями) в інші країни Шенгену на ті ж 90 днів кожні півроку. Такий в’їзд увійде в поняття короткострокового перебування.

Чому це важливо? Наприклад, людина має робочу візу в Польщу. Якщо вона не виїжджає в інші країни Зони, то жодного дня короткострокового перебування у неї не використано. Якщо ж він відвідував інші держави, наприклад, протягом 10 днів, то з можливого короткострокового перебування в цьому півріччі повинні бути відняті ці дні.

Окремо подивимося на перебування за одноразовою Шенгенською візою. Подальший розрахунок для неї не актуальний, тому що це дозвіл передбачає лише один в’їзд, а можливий інтервал перебування точно вказаний на самій візі. З цим документом складнощів бути не повинно.

Отже, всі подальші розрахунки підійдуть для випадків:

1. Перебування по багаторазовій Шенгенській візі.
2. Знаходження за національною візою або ВНЖ в країнах Шенгену, які даний дозвіл не видавали.
3. Безвізовий режим в’їзду (для громадян України).
4. Знаходження в деяких країнах під час очікування рішення з питання дозволу на проживання (про це докладніше нижче).

Всі можливі випадки короткострокового перебування підсумовуються і зменшують допустимий період на це сумарне значення.

Скільки можна знаходитися по мультивізу?

Нерідко в різних джерелах зустрічаються суперечливі способи вираховування цих горезвісних 90/180. І в деяких наших старих матеріалах / коментарях можна зустріти не зовсім адекватні для сьогоднішнього дня методики.

Справа в тому, що деякий час тому правила змінилися. Якщо раніше вираховувалася дата від якої вважається піврічний період ( «дата першого в’їзду»), то тепер це плаваючий 180-денний період, перебування всередині якого не повинно перевищити 90 днів.

Якщо такого розрахунку досить, можете спокійно користуватися ним. Якщо ні – читайте далі.

Розрахунок часу перебування від дати виїзду

Інший спосіб обліку днів перебування – розрахунок від дати виїзду. Якщо вона відома, то віднімаємо від цього числа 180 днів і підраховуємо реальне перебування в цей період (по штампам у паспорті).

Тепер відніміть від числа 90 днів фактичного перебування за Шенгенською візою, безвізу і іншим вищеописаним підставам. Приклад: Громадянин України, на підставі безвізового режиму, знаходився:

• в Німеччині з 1 січня по 10 січня;
• в Іспанії з 01 червня по 15 червня;
• в Греції з 15 липня по 20 липня.

Він запланував ще одну поїздку в Польщу, закінчити яку планує 01 вересня.

Вважаємо 01 вересня мінус 180 днів виходить 6 березня. Тобто розглянутий нами 180-денний період: з 6 березня по 1 вересня. Значить, поїздка в Німеччину в цьому періоді не враховується, а сумарне перебування в Іспанії і Греції дорівнює 20 дням.

90 мінус 20 дорівнює 70 – це кількість днів, які цей громадянин України зможе перебувати на території Шенгенської зони сумарно, у розглянутий період.

Правила в’їзду в Шенгенську зону

Крім правил розрахунку часу перебування, для знаходження в Шенгенській зоні є ще ряд нюансів, які знають не всі мандрівники.

Знаходження за візою або видом на проживання, яка видана в іншій країні

Це випадок вже згадувався вище, тому лише нагадаємо: національна віза або ВНЖ однієї з країн Шенгену дозволяє знаходження в будь-який інший в період 90/180.

Наприклад, іноземець, який працює в Польщі за річною Воєводською візою може з’їздити відпочити в будь-яку іншу країну Зони на 90 днів у кожні півроку свого перебування.

Знаходження в яких країнах не враховується як короткострокове?

Зрозуміло, мова йде про держави так чи інакше пов’язаних з ЄС або Шенгенською зоною. До таких відносяться країни, що не увійшли до Шенгену:

• Великобританія.
• Ірландія.
• Болгарія.
• Кіпр.
• Румунія.
• Хорватія.

При цьому, для відвідування Ірландії і / або Великобританії буде потрібна окрема віза, а в інші країни в’їзд можливий за Шенгенською візою (або безвізу для українців), але на свій період 90/180, а термін перебування в них не буде враховуватися як общешенгенский!

Приклад: Громадянин України в’їхав по безвізу в Німеччину, пробув там 90 днів і переїхав до Болгарії, де так само знаходився 90 днів. Коли і наскільки днів він знову зможе в’їхати в Шенгенську зону?

Рішення: Болгарія не входить в Шенген, але пропускає українців по безвізу, не враховуючи це перебування як общешенгенске. Отже, відбувши 90 днів в ФРН, іноземець офіційно має право ще на 90 днів перебування в Болгарії.

Останні 90 днів будуть вважатися періодом відсутності в Шенгенській зоні, тобто за цей час відкриється новий 90-денний період перебування і можна буде знову відвідувати країни Шенгену.

Треба розуміти й інше: крім Об’єднаного Королівства та Ірландії інші країни поки не прийняті до Шенгенської зони. Але вони планують вступ. Як тільки вони увійдуть в угоду, подібний варіант стане неможливим.

Перебування в яких країнах, що не входять в ЄС, буде враховуватися?

Є й держави не члени ЄС, але які підписали Шенгенську угоду.

Для них можливий не тільки в’їзд за візами типу С (Шенген), але і перебування в них враховується в сумарних періодах.

На сьогодні це:

• Ліхтенштейн.
• Ісландія.
• Швейцарія.
• Норвегія.

Безвізовий в’їзд для громадян України на ці країни поширюється.

Рекомендації відвідування Шенгенської зони

Крім строгих правил є і рекомендації. Вони не носять характеру законів, а їх недотримання НЕ тягти за собою прямих санкцій. Однак їх систематичне порушення може з часом негативно позначитися на отриманні наступних віз.

Правило першого в’їзду

Рекомендується, щоб перший в’їзд за візою (на безвіз не поширюється) здійснювався саме в ту країну, яка цю візу видала.

Наприклад, Шенгенська віза видавалася Польщею на все 90/180. Бажано, щоб іноземець в’їхав спочатку в Польщу, і тільки потім переміщався (якщо необхідно) в інші країни Зони.

Переважне перебування

Це досить абстрактне «правило». У ньому йдеться, що переважно іноземець повинен перебувати в тій країні, яка видавала йому візу. Як це проконтролювати в умовах відсутності прикордонного контролю між багатьма країнами ЄС? Тільки при діях, що вимагають реєстрації, наприклад, авіаперельотах.

Підводні камені

Є кілька моментів, на яких потрібно акцентувати увагу. Їх незнання або недотримання може привести до труднощів.

Дати в’їзду-виїзду

Враховуються календарні дати, а не кількість годин. Першим днем перебування вважається день в’їзду, останнім – день виїзду.

Приклад: Іноземець в’їхав 1 січня 23:59 а виїхав 3 січня о 00:01. Скільки днів він перебував у Шенгенській зоні?

Рішення: Враховуються дати. Тому, незважаючи на фактичне перебування протягом 24 годин і 2 хвилин, буде зараховано триденне перебування: 1, 2 і 3 січня.

Відсутність штампа в’їзду-виїзду

Ця ситуація можлива у громадян України, які скористалися безвізовим режимом. Суть в тому, що, наприклад, Польща дозволяє знаходження по безвізу після закінчення терміну національної візи або ВНЖ без оформлення в’їзду-виїзду. Тобто як тільки закінчується попереднє перебування, безвізовий режим задіюється автоматично.

Проблема в тому, що початок безвізового перебування не буде оформлено в паспорті до моменту виїзду, що не тільки ускладнить розрахунок перебування самому іноземцю, але часто призводить до помилок при підрахунку днів на кордоні.

Помилки у прикордонників трапляються нерідко. Іноземець повинен бути впевнений в правильності розрахунку свого перебування, і готовий довести свою правоту.

Очікування рішення з питання надання дозволу на проживання

Це вже має відношення до громадян всіх країн. Деякі держави ЄС, наприклад, Польща, дозволяють законне перебування в країні весь період розгляду питання. Цей період може затягнутися надовго, але найголовніше, що він зараховується як короткострокове перебування, тобто з’їдає можливість всіх інших способів такого перебування (Шенген, безвіз і т.п.).

Таке очікування може затягнутися і на термін значно більший, ніж допустимі 90 днів, і перебування все одно залишиться легальним. Однак новий 90-денний період не почнеться раніше, ніж через 90 днів після отримання ВНЖ або виїзду на батьківщину.

Оновлення законів

Нагадаємо, що вводиться поступове введення в дію нових правил безвіза, що мають на увазі попереднє онлайн-узгодження в’їзду з ETIAS, оплату такого узгодження і т.д.

Як рахувати дні перебування в країнах Шенгенської угоди?

Розглянемо більш складні приклади, які зустрічаються в житті досить часто.

Приклад 1

Вступні дані: Громадянин України працює в Польщі по піврічній візі D05A, що діє до 01 травня. При цьому він ще в лютому подав на карту побиту (вид на проживання) і отримав про це відповідний штамп. Поточна дата – 1 серпня.

Чи може українець подорожувати в інші країни ЄС? Виїхати додому? Повернутися до Польщі?

Рішення: Підстава для перебування до 1 травня – національна віза. Цей період для короткострокового перебування не враховується. З цієї дати починається облік саме такого перебування, і до 1 серпня допустимий термін в 90 днів вже витрачено.

Отже:

Приклад 2

Вступні дані: Громадянин України працює в Польщі по національній візі D05В, яка видана на 270 днів (до 31 листопада). Поточна дата 1 серпня.

З 1 червня до 1 липня у нього була відпустка, яку проведено в Німеччині.

У липні на 4 дня він виїжджав до Італії на екскурсію.

У тому ж місяці – ще на 5 днів до Болгарії.

Ще 10 днів він провів у Швейцарії на гірськолижному курорті.

Скільки днів він може перебувати в країнах ЄС і / або Шенгенської зони?

Рішення: Перебування в Польщі легально весь термін національної візи. В інших країнах ЄС – до 90 днів на півріччя. Сюди ж враховується і знаходження в Швейцарії, але не враховується в Болгарії.

Отже:

Що буде, якщо перевищити термін перебування?

Навіть саме мінімальне перевищення терміну перебування вважається серйозним порушенням і може призвести до заборони на в’їзд.

Якщо у запізнення є пояснення (наприклад, поломка громадського транспорту), необхідно надати документальні підтвердження цим фактам. Але приймати рішення все одно буде прикордонна служба.

Висновок

«Полегшений і спрощений» спосіб розрахунку перебування на ділі виявився не таким вже й простим. Дійсно, є багато нюансів, що ускладнюють розуміння. Але, по-перше, це закон і, бажаючи перебувати в ЄС, його доведеться дотримуватися. По-друге, ми постаралися розповісти про всі деталі максимально детально, і тепер ви можете не тільки не допустити потенційних проблем, а й вірно захистити свої права.