Країни Шенгенської зони

Слово «Шенген», напевно, відомо кожному українцю, адже перша асоціація, яка виникає в голові – це заповітна Європа, яку так хочеться досліджувати. Але мало хто цікавиться тим, що таке Шенгенська зона взагалі, які країни сюди входять, коли вона утворилася, чого зобов’язані дотримуватися учасники, і на що вони мають незаперечне право. Деякі ототожнюють поняття Шенгенської зони з Європейським Союзом, насправді вони значно відрізняються. Так, не всі країни, що входять в ЄС, входять в зону Шенгену.

Стаття покликана розширити межі ваших знань про те, які країни і коли саме стали учасниками Шенгенської зони.

ЗМІСТ

1 Походження поняття «Шенген»

2 26 країн, які на сьогодні підписали Шенгенську угоду

3 Довготривалі суперечки з приводу Кіпру

4 Висновки

Походження поняття «Шенген»

В ході історії, нерідко угоди називали в честь міст, де їх підписували, не винятком стало і Шенгенська угода, назвали його так на честь маленького Люксембурзького села Шенген. Вперше його погодили 14 червня 1985 5 з 10 членів ЄС (Люксембург, Німеччина, Франція, Бельгія, Нідерланди). І з-за того, що країни-члени ЄС так і не змогли досягти консенсусу, найближчим часом угода довелося прийняти до виконання поза Європейського Співтовариства.

Саме з цього періоду і пішов «розкол» європейських країн у думках і поглядах, тому Шенгенська зона і ЄС, це різні поняття, причому кожне з об’єднань має свої умови.

Так, деякі країни, що входять в Шенгенську зону, але не є членами ЄС при цьому, і навпаки.

Основна перевага Шенгенської зони – дозволене перетин кордонів між країнами-учасницями без додаткового паспортного контролю. Зараз, в умовах безвізового режиму між Україною і ЄС, при наявності біометричного паспорта, віза для туристичних цілей українцям не потрібна. А от раніше вона була обов’язковою, до того ж, при наявності Шенгенської візи, потрібно детально вивчити список європейських країн, які дозволяють перетин кордону, щоб потім не залишитися на кордоні або в аеропорту. Зараз це актуально для власників паспортів старого зразка.

26 країн, що підписали Шенгенську угоду

Як вже стало зрозуміло, Шенгенська зона влаштована як єдиний механізм, що не має прикордонного контролю всередині, але має пункти пропуску на зовнішніх кордонах. Так, з 26 країн є учасниками ШЗ:

1. Австрія (1995 р.);
2. Бельгія (1990 р., дія угоди було тимчасово призупинено на території країни в 2000 році);
3. Греція (2000 р.);
4. Данія (1996 р., виключеними були Гренландія та Фарерські острови, причому останні є учасником північного паспортного союзу, тобто для «побратимів» Фарерських острів в’їзд на їх територію дозволено без паспортного контролю, але це не відноситься до країн ЄС);
5. Естонія (2004 р., була тимчасово виключена 2010 року під час зустрічі міністрів закордонних справ НАТО);
6. Ісландія (1996 р.);
7. Іспанія (1991 р., Але при в’їзді на територію країни з африканських країн з боку Мелільї і Сеути, паспортний контроль є обов’язковою умовою отримання дозволу на в’їзд);
8. Італія (1991 р. країна була двічі тимчасово виключена із зони в 2001 і 2009 через зустрічі країн «Великої 7»);
9. Латвія (2004 р., була тимчасово виключена в 2010 році з-за Парламентської Асамблеї НАТО в Ризі);
10. Литва (2004 р., була тимчасово виключена в 2008 році з-за зустрічі міністрів НАТО у Вільнюсі);
11. Ліхтенштейн (2008 р.);
12. Люксембург (1990 р.);
13. Мальта (2004 р.);
14. Нідерланди (1990 р. були тимчасово виключені в 2000 році з-за європейського футбольного чемпіонату);
15. Німеччина (1990 р. країна була двічі тимчасово виключена із зони в 2006 році через світового чемпіонату з футболу і 2007 році, через зустрічі країн «Великої 7»);
16. Норвегія (1996 р.);
17. Польща (2004 р.);
18. Португалія (1991 р., була двічі тимчасово виключена; у 2004 році під час європейського футбольного чемпіонату, і в 2010 році під час переговорів Ради НАТО);
19. Словаччина (2004 р.);
20. Словенія (2004 р.);
21. Фінляндія (1996 р.);
22. Франція (1990 р.);
23. Чехія (2004 р.);
24. Швейцарія (2004 р., Однак для цієї країни продовжує діяти митний контроль, оскільки вона не є членом ЄС);
25. Швеція (1996 р.);
26. Угорщина (2004 р.).

Однак, є ще кілька країн, які, так би мовити, чекають своєї черги для включення в Шенгенську зону, сюди відносяться наступні:

• Болгарія;
• Хорватія;
• Румунія;
• Кіпр.

І досі угоду з цими країнами не підписали. Це рішення пояснюється тим, що існує кілька причин відмови: або рівень корупції в країні значно вищий, або ж інші країни-учасниці не підтримують рішення про прийняття вищезазначених. Також часто для відмови перерахованих країн, у праві вступу в спільний митний простір, надсилаються на недосконалий державний лад всередині країни. Загалом рішення про новому розгляді питання постійно відкладається на невизначений термін, до цих пір невідомо, чи з’явиться у них взагалі така можливість.

Довготривалі суперечки з приводу Кіпру

Кіпр став членом ЄС ще в 2004 році, але повноправним членом союзу його ще не можна назвати, оскільки він не належить до Шенгенської зони.

Вся суть проблеми криється в північній частині Кіпру. Справа в тому, що держава має статус «ніким не визнаний» крім Абхазії і Туреччини, все тому, що уряд Кіпру вважає, що володіє цими територіями, хоча вже давно (з 1974 року) не керує ними.

Саме тому, на чергових засіданнях Ради в 2015 році, питання включення Кіпру в Шенгенську зону був знову перенесений на невідомий термін.

І що робити тим, хто так прагне потрапити на острів для відпочинку? Загалом, якщо ви маєте шенгенську візу, і до того, як прибути на Кіпр, побували в будь-якій країні, що входить в ШЗ, то вас зобов’язані пропустити. Важлива умова – термін перебування на острові не повинен перевищувати термін дії візи, тому будьте уважні.

Висновки

Отже, Шенгенська зона, звичайно, має ряд переваг, оскільки це звільняє її учасників від проходження додаткових етапів перевірки при перетині кордону іншої країни. Це зручно і для туристів, адже вирушаючи в тур європейськими державами, відпадає необхідність робити окремі візи для країн, адже все регулюється жодним законом. Так, умовні кордони між державами фактично зникають.

Природно виникає питання, а чи буде Україна мати таку можливість, коли-небудь стати членом Шенгенської зони? Але, як кажуть наші та іноземні експерти, це можливо і станеться, але повинно пройти чимало часу. Адже зараз в країні зосереджено чимало економічних, фінансових і інших труднощів, які значно заважають процесу інтеграції, тому досить складно на даному етапі щось прогнозувати.