Інфляція в зоні євро досягла 13-річного максимуму на тлі сталого енергетичного колапсу

“З відновленням європейської економіки речі стають дорогими – справді дорогими. Останні дані Євростату показують, що інфляція в зоні євро досягає 4,1% – це найвищий показник з часів Великої рецесії і майже вдвічі перевищує 2,2% річної оцінки Європейського центрального банку (ЄЦБ)”, – пише Euronews.

Інфляція – швидкість, з якою ціни на товари та послуги змінюються з часом – була вже високою у вересні (3,4%). Але енергетична криза, що триває, призвела до різкого збільшення рахунків за електроенергію, що споживається при виробництві всіх видів продуктів і послуг.

У жовтні енергетична інфляція досягла приголомшливих 23,5% (з 17,6% у вересні). Європейська комісія очікує, що витрати на електроенергію залишаться високими до березня чи квітня, коли температура підвищиться, а споживання електроенергії для опалення знизиться.

Підвищення цін серед членів зони євро нерівномірне: найбільше зростання спостерігається в країнах Балтії (8,2% у Литві, 7,4% в Естонії та 6% у Латвії), у той час як тільки в Мальті (1,4%) та Португалії (1,8%) воно нижче порога в 2%. Німеччина, найбільша економіка Європи, страждає від інфляції 4,6%.

Ціни в єврозоні швидко зросли відколи країни почали знімати обмеження на коронавірус і прискорювати кампанії вакцинації. Інфляція становила лише 0,9% у січні, але досягла 2% у травні, а потім підскочила до 3% у серпні.

Востаннє зона євро подолала 4% бар’єр одразу після Великої рецесії у липні 2008 року (4,1%). Дещо вищий відсоток був зареєстрований на початку 1990-х років, але це було до введення євро.

Останній звіт щодо інфляції чинить більший тиск на Європейський центральний банк та його президента Крістін Лагард. ЄЦБ прагне підтримувати стабільність цін та гарантувати, що інфляція залишиться низькою, стабільною та передбачуваною.

Лагард визнала, що інфляція стала важливою темою в обговореннях в ЄЦБ, але сказала, що аналітики помилялися, вважаючи, що банк у відповідь підвищить відсоткові ставки.

Відсоткові ставки єврозони були негативними з 2014 року – політика, запроваджена попередником Лагард, Маріо Драгі у відповідь на високу інфляцію після європейської боргової кризи.

Очікується, що зі зростанням інфляції процентні ставки наслідуватимуть цей приклад. Ті, хто позичає гроші, вимагають вищих відсоткових ставок, щоб вони не втратили гроші, коли позичальники виплатять їх у майбутньому.

На даний момент Лагард відмовляється змінювати курс і збереже негативні відсоткові ставки, щоб допомогти споживачам та підприємствам позичати гроші дешевше та, у свою чергу, зберегти динаміку відновлення економіки.