Тільки кожен п’ятий нелегальний мігрант, який прибув до Європи, повертається до своєї країни

Щорічно з 2008 року близько півмільйона громадян, які не є громадянами ЄС, отримують наказ покинути Союз, оскільки вони в’їхали або проживали без дозволу. Однак на практиці менш одного з п’яти нелегальних мігрантів повертаються в свої країни за межами Європи. До такого висновку дійшла Європейська аудиторська палата (ECA), що опублікувала спеціальний звіт. Очікується, що він буде використаний в майбутніх обговореннях нового Пакту ЄС про міграцію та притулок.

Одна з причин низького рівня повернення – складність співпраці з країнами походження мігрантів.

ЄС вже уклав 18 юридично обов’язкових угод про реадмісію та почав офіційні обговорення ще з шістьма країнами. Поки що співпраця ЄС з країнами за межами Союзу не допомогла ефективно повертати нелегальних мігрантів на батьківщину.

Крім того, дії ЄС недостатньо оптимізовані для того, щоб країни, що не входять до ЄС, на практиці виконували свої зобов’язання стосовно реадмісії.

За словами Лео Брінката, члена Європейської аудиторської палати, нинішня система реадмісії ЄС має багато недоліків, які насправді мають протилежний ефект – швидше заохочують, ніж стримують мігрантів, що незаконно прибувають.

Ще одна слабкість, зазначена в звіті, – це відсутність синергії всередині самого ЄС. Європейський Союз не завжди одностайний в переговорах з країнами, що не входять в ЄС, і Європейська комісія не завжди асоціювала ключові держави-члени в якості посередників в переговорному процесі.

В результаті деякі країни, що не входять в ЄС, не бачать переваг укладення угоди про реадмісію з ЄС і вважають за краще двостороннє співробітництво, особливо якщо вони отримують вигоду від щедрих двосторонніх угод з деякими країнами ЄС.

У країн, що не входять в ЄС, також немає достатніх стимулів для виконання своїх зобов’язань щодо реадмісії. Комісія надає фінансову допомогу проектам, але не використовує іншої політики.