Як отримати громадянство ЄС і де простіше це зробити

Паспорт Євросоюзу фото

З огляду на всі привілеї, які отримує громадянин ЄС після оформлення паспорта, не дивно, що охочих перетнути кордон стає все більше. Але що, крім високого рівня життя, так приваблює неєвропейських жителів планети і як саме отримати громадянство в Євросоюзі?

ЗМІСТ

  1. Які переваги дає громадянство Європейського Союзу?
  2. Програми імміграції для українців та інших іноземців

2.1. За народженням

2.1.1. Громадянство в спадок

2.1.2. Чи можна народити в Європі й отримати громадянство?

2.2. Репатріація

2.3. Статус біженця

2.4. Громадянство через натуралізацію

  1. Етапи отримання громадянства
  2. У якій країні Євросоюзу легше отримати громадянство?

Які переваги дає громадянство Європейського Союзу?

Громадянство Євросоюзу відкриває широкі перспективи. Крім того, отримати паспорт ЄС можна, не відмовляючись від українського документа, що дає ще більше можливостей і головну – можливість вибору. Правда, не всі країни Євросоюзу дозволяють другий паспорт своєму громадянину: наприклад, Німеччина вважає за краще одноосібну «опіку». Зате в Греції та Італії український паспорт сприймають як ще один документ, що засвідчує особу і друге громадянство.

Якщо туристичний інтерес до Європи має чисто естетичний характер, то у бажання стати підданим Євросоюзу є досить меркантильні причини:

  1. У першу чергу Європа приваблює своєю стабільністю. Майже в будь-якій країні рівень життя на досить високому рівні, а економічне становище стабільне: жителі соціально і матеріально забезпечені та мають не тільки можливість стабільного заробітку і побутового облаштування, а й шанс на самореалізацію. Крім того, громадянин ЄС має право на соціальні та медичні пільги, на відміну від іноземця без права проживання.
  2. Свобода пересування по території Євросоюзу приваблює іноземців не менше, ніж фінансова стабільність. Більш того, жити і працювати можна в різних країнах абсолютно безперешкодно, а процедура отримання австралійської або американської візи, наприклад, для громадянина ЄС буде більш простою, ніж для українця.
  3. Важливим для громадянина ЄС буде перспектива для його родини, адже діти – громадяни Євросоюзу мають можливість отримати освіту на найвищому рівні та диплом, який котирується по всьому світу.

Програми імміграції для українців та інших іноземців

Оформити паспорт ЄС може будь-який житель світу, хто не має проблем з законом, податкового або кредитного боргу. Але у певної категорії громадян є невеликі переваги в отриманні громадянства.

За народженням

Є два варіанти набуття громадянства за народженням: за правом «крові» і за правом «ґрунту». Перший варіант означає, що новонародженому присвоюється громадянський статус батьків, а другий – що малюк має право на громадянство тієї території, де він з’явився на світ. Сьогодні більшість держав у світі віддають перевагу праву «крові».

Громадянство в спадок

Загальні правила ЄС такі: якщо хоча б один з батьків є громадянином країни, їхня дитина отримує право на громадянство безумовно. А також якщо обидва батьки не мають громадянства і живуть в країні на постійній основі. Якщо у обох іноземне громадянство, то цей випадок більш індивідуальний. Від них вимагається тривале проживання в країні з перспективами на громадянство. Але в цьому випадку не кожна країна ЄС готова надати дитині своє громадянство безумовно.

Право на громадянство зберігається у дитини довічно. Навіть якщо вона не скористувалася ним відразу, то може це зробити самостійно після досягнення повноліття або в будь-який час за заявою батьків.

Чи можна народити в Європі й отримати громадянство?

Сьогодні в Євросоюзі громадянство за народженням на правах «ґрунту» можна отримати не скрізь. Відразу після пологів дитині батьків-іноземців його не нададуть.

Дитина народжена в ЄС фото

Щоб набути статусу громадянина ЄС, потрібно не тільки народитися на певній території Євросоюзу, а й прожити там певну кількість часу: у Франції – 5 років, в Німеччині – 8. Данське законодавство дозволяє отримати статус за народженням тільки на 19-й рік проживання в державі, а бельгійським – на 12-й, втім, проживати з дванадцяти років можна всього десять. Якщо ж за цей час батьки встигли вступити в громадянство, то дитина може це зробити разом із ними.

Репатріація

Однією з підстав буде той факт, якщо у когось на території Європи проживали предки (не далі третього коліна) і були при цьому європейськими громадянами. Процедура з оформлення громадянства таким людям називається репатріацією або, простіше кажучи, поверненням на свою історичну батьківщину. Займає цей процес набагато менше часу, ніж імміграція через тривале проживання. Це стосується і вимог до терміну проживання, і оформлення сертифіката про громадянство.

Репатріація можлива практично в будь-яку країну ЄС. Тільки умови можуть відрізнятися. Наприклад, в країнах Балтії підставою послужить проживання предків виключно в період незалежності республік. Тобто родичі, які жили там тільки за часів СРСР, аргументом не стануть. Польща, крім наявності родинних зв’язків, вимагає знання мови і культури країни хоча б на мінімальному рівні. А в Німеччині існує програма репатріації не тільки для етнічних німців, а й для євреїв.

Статус біженця

Мова про тих людей, хто в силу обставин, що склалися, не може більше залишатися на території своєї країни. Це можуть бути утиски політичного, расового або релігійного характеру, а також з причини причетності або приналежності до певних соціальних груп і меншин. Тут, як і в ситуації з корінням, біженцю доведеться підтвердити свій статус, а саме довести, що небезпека, від якої він біжить в іншу країну, дійсно існує і держава цю проблему вирішити не може або відмовляється.

Статус біженця в Євросоюзі знаходять близько 25% тих, хто його запитали, і відсоток невисокий тільки тому, що довести переслідуваність особистості в рідній країні дуже непросто.

Слід зазначити, що статус біженця забезпечує лише благополучний перетин кордону разом зі своєю сім’єю, проживання, отримання пільг і право на працевлаштування (в деяких країнах), а це в подальшому може послужити платформою для оформлення громадянства.

Громадянство через натуралізацію

Ще однією підставою запросити громадянство може стати натуралізація. Така ситуація може виникнути в разі тривалого проживання на території країни і наявності суб’єктивних інтересів всередині неї – ділового або особистого характеру.

Причиною для натуралізації зазвичай стає:
  • одруження з підданим ЄС;
  • переїзд до членів сім’ї;
  • отримання освіти та подальше працевлаштування на території ЄС;
  • наявність роботи за наймом;
  • інвестиційний внесок;
  • реєстрація підприємницької діяльності;
  • придбання нерухомого майна.

Слід зазначити, що доходи майбутнього громадянина ЄС не зіграють великої ролі в отриманні паспорта, якщо оформлений шлюб із підданим країни, але в інших випадках свою кредитоспроможність доведеться доводити, тому що європейські країни беруть до себе тільки тих, хто здатний забезпечити себе і свою сім’ю. Претензії на рівень фінансової незалежності у європейських країн різний, але зазвичай мова йде про повну місячну зарплату, але ніяк не меншу за прожитковий мінімум.

Натуралізація передбачає тривале постійне проживання на території країни й інтеграцію в місцеве суспільство. Термін проживання становить близько 10 років з часу оформлення першого дозволу на проживання. Зазвичай він скорочується, якщо людина іммігрує на підставі вступу в шлюб або великих інвестицій. Інтеграцію в соціум потрібно буде підтвердити складанням іспитів з мови та основ права.

Програми надання громадянства за інвестиції та покупку нерухомості діють не скрізь. Перш за все це країни, які зацікавлені в припливі капіталу в свою економіку. Це, наприклад, Португалія, Мальта, Кіпр, Латвія тощо. А от отримати громадянство у Франції або Данії таким шляхом не вийде.

Етапи отримання громадянства

Євросоюз – це не єдина сформована держава, а об’єднання різних країн. Відповідно, вимоги до оформлення документів і правила їх подачі всюди різні. Але є основні критерії, що стосуються порядку отримання документів.

До набуття громадянства кожен претендент зобов’язаний пройти дві стадії оформлення: вид (посвідка) на проживання і постійне місце проживання, скорочено ВНП і ПМП.

Якщо звичайна туристична віза дозволяє перебувати на території іноземної держави до трьох місяців, то ВНП – це тимчасовий дозвіл на проживання, який дозволяє перебувати на території країни досить тривалий час (зазвичай це один рік). Далі за бажанням заявника ВНП продовжується. ВНП видається в разі вступу в європейський виш, відкриття власної справи, після отримання робочої візи, придбання нерухомості (як житлової, так і комерційної), під час тривалого лікування в європейській лікарні, учасникам інвестиційних заходів та біженцям, а також у разі возз’єднання зі своєю сім’єю і репатріації.

Для оформлення посвідки на тимчасове проживання потрібні такі документи:
  • закордонний паспорт;
  • медична страховка;
  • довідка про відсутність судимості на батьківщині;
  • підтвердження джерела доходів (зарплата, бізнес, дивіденди або підтримка родича); його рівень має бути не менше прожиткового мінімуму, який визначає держава;
  • документ про наявність житла в країні проживання (власне, орендоване чи надане родичами);
  • підтвердження підстави імміграції (наприклад, документи про родинний зв’язок, робочий контракт тощо).

Це основний список документів. Імміграційна служба будь-якої країни залишає за собою право для оформлення ВНП запросити ряд додаткових паперів і довідок.

Проживаючи з ВНП в одній з європейських країн від трьох до п’яти років, можна подавати запит на постійне проживання – ПМП.

Скільки років доведеться прожити зі статусом ПМП до отримання громадянства, залежить від обраної держави і деяких обставин. Наприклад, шлюб із громадянином країни може прискорити процес, а порушення місцевих законів – пригальмувати. Пакет документів для оформлення ПМП стандартизований в більшості держав і може відрізнятися залежно від причин для заявки, способу переселення та інших нюансів. Весь цей час має зберігатися підстава для імміграції. Будуть перевірятися умови працевлаштування, своєчасна сплата податків і страхових внесків, для членів сім’ї громадян ЄС – збереження родинних зв’язків.

До кінцевої стадії тривалої процедури, до того моменту, заради чого все це затівалося, добираються не всі. Відбувається це не через трудомісткості оформлення, просто статус ПМП – це те, чим можна задовольнятися, не маючи паспорта Євросоюзу, а саме мати все ті права і блага, якими користуються громадяни ЄС, крім права голосування.

Після отримання статусу ПМП іммігранту досить прожити на території обраної країни ще кілька років, і можна просити про видачу головного документа – паспорта. Для цього потрібно зібрати решту паперів, довести знання місцевої мови, законів, історії країни та її культури. Скласти всі іспити для людини, яка до цього моменту прожила на території держави близько десяти років, зовсім нескладно. До цього часу менталітет іноземця давно зрівнявся з світоглядом аборигена, а місцеві звичаї з чужих перетворилися на звичні.

У якій країні Євросоюзу легше отримати громадянство?

Є країни в Євросоюзі, стати підданим яких практично неможливо, тому що вимоги до майбутніх громадян занадто високі й виконати їх може не кожен. Наприклад, в Австрії та Данії претенденти на громадянство повинні пройти найжорстокішу перевірку, і проходять її далеко не всі.

Але на щастя, є в Європі місця, де новоприбулим громадянам будуть раді.

Найпростіший спосіб отримати паспорт ЄС – стати громадянином Кіпру, правда для цього доведеться придбати недешеву нерухомість. Зате не буде довгого очікування в проміжних процедурах типу ВНП, а також не треба доводити знання мови та законодавства.

Якщо відкрити свій бізнес або придбати нерухомість в таких країнах, як Мальта, Болгарія, Греція, Іспанія, Португалія або Латвія, то це теж суттєво прискорить і спростить придбання громадянства. Така схема дуже просто пояснюється. Своїми фінансовими вливаннями, за допомогою покупки тієї ж нерухомості або інвестицій, ви підтримуєте економіку країни, а в подяку за це отримуєте заповітний паспорт. Усе відбувається не так швидко, але помітно полегшує процедуру оформлення.

Єдине, на що варто звернути увагу, так це на країни, що входять в Євросоюз-8: Литва, Латвія, Словенія, Естонія, Угорщина, Польща, Чехія і Словаччина.

Естонія фото

Ці держави дотримуються деяких обмежень для своїх громадян, що стосуються свободи пересування через кордон і роботу або навчання за її межами.

Проте в Латвії немає такого жорсткого мовного бар’єра, і адаптація там буде відбуватися легше і швидше, а для отримання посвідки на проживання досить володіти сумою в 25 тисяч доларів – саме стільки грошей буде достатньо для покупки хоч який-небудь нерухомості в цій країні. Оформити ВНП всього за якихось 30 днів можна, відкривши в банку депозит на цю суму або купити на ці гроші облігацій. Так само і за ті ж гроші можна поступово влаштуватися в Греції.

В Угорщині, віддавши державі 25 тисяч доларів й отримавши натомість облігації, можна придбати ВНП і ПМП, а через п’ять років повернути всю суму назад.

На закінчення хочеться відзначити те, що кожному іммігранту в будь-якій країні, як і корінному жителю держави, слід пам’ятати про один важливий обов’язок – шанувати звичаї та закони тієї землі, на якій він має намір жити. Не варто забувати про різницю в менталітеті й культурі тих країн, між якими широкою прірвою пролягли ці два світосприйняття різних народів.